Жартівливий лист від мавки
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Видзвонює місяць. Дзвонити, по-правді, він майстер –
Видзвонює пісню озер на замерзлих струмках.
Ну де ж ти блукаєш, страшний, дуже лютий чугайстр?
Чи так тільки дітям розписують люди в казках?
Тебе я повинна боятись – колись отак вчили.
Ще дід, певне, вчив, - той кремезний старий Лісовик.
Не знаю я страху. Лиш знаю лісів дивних милі.
Скажи, ти боїшся? Чи ти до страхів уже звик?
А, може, не лютий ти? Мабуть-таки симпатичний.
І правда, неправда та правда, що немолодий?
Так нудно – боятись. Вже й плакати – більш мені звично.
Отож напиши, якщо вмієш, який ти такий.
І ще напиши, чи ти знаєш Озерце Русалки.
Я там почекаю одвіту-привіту твого.
P.S. Повір, я тут зовсім не схиблена розумом мавка.
Набридло боятись когось – невідомо кого.