Кінець
Пройшла між нами деяка відлига.
Це ще не вирок. Але вже кінець.
Холодна ніч плете свої інтриги
І всі старання зводить нанівець.
Ба навіть місяць – хмарами закутий,
Ще й пахне молодим гірким вином.
Оця непевність – то ще не спокута,
Душа, розбита навпіл – то воно.
Це був непевний дослід непокори
Сердитій долі, вихору, тобі…
Я не збиралась геть звертати гори.
Я їх люблю. Вони такі тремкі…
Тому в цей час, коли у хуртовині
Іде кохання наше манівцем,
Ця ніч, пробач, не винна, геть не винна.
Кінець таки закінчився кінцем.
