Жартівливий лист від мавки

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Чугайстру карпатському

Видзвонює місяць. Дзвонити, по-правді, він майстер –

Видзвонює пісню озер на замерзлих струмках.

Ну де ж ти блукаєш, страшний, дуже лютий чугайстр?

Чи так тільки дітям розписують люди в казках?

Тебе я повинна боятись – колись отак вчили.

Ще дід, певне, вчив, - той кремезний старий Лісовик.

Не знаю я страху. Лиш знаю лісів дивних милі.

Скажи, ти боїшся? Чи ти до страхів уже звик?

А, може, не лютий ти? Мабуть-таки симпатичний.

І правда, неправда та правда, що немолодий?

Так нудно – боятись. Вже й плакати – більш мені звично.

Отож напиши, якщо вмієш, який ти такий.

І ще напиши, чи ти знаєш Озерце Русалки.

Я там почекаю одвіту-привіту твого.

P.S. Повір, я тут зовсім не схиблена розумом мавка.

Набридло боятись когось – невідомо кого.