Байка про слова

Слова, текст пісні «Байка про слова» Аванна

Ночей небарвлених безкрає поле –

скільки на травах їх лишилось снів…

Чи зрозумієш ти сарказму море?-

Мені лишилось жити сотня слів.

На противагу тій Шехерезаді

(що кожне слово – шанс іти життям),

мої слова твоїм питанням раді,

не дискутуй лишень про майбуття…

Ти посміхнувся. Слів ще половина.

Питаєш день – залишилась ще чверть…

Але з тобою кожна та година

вартує сотні років круговерть.

Ось, вимагаєш чимскоріш роз`яснень,

а небайдужість стиснув в кулаки…

Пояснюю. Питаєш, «не заразне?»…

Хитаю головою… змах руки…

Під скрип дверей, як грім посеред ночі,

два слова все ж проносяться услід…

І розумію, що розкривши очі,

я - вже не таємниця – інвалід.

В мовчанці залишилася умова:

загине й той, хто не подав руки.

У мене залишилося два слова.

Як думаєш,чи прошепчу «прости»?