19.09.2013 20:43

для всіх

784

4 | 4

 © Антоніна Грицаюк

Осіннє кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Чорна хмара наганяє,

Журбу та печаль,

Осінь душу огортає,

Думки летять в даль.

Так минуле не вернути,

Вороття немає,

Тільки серцю не забути,

Воно пам’ятає.

Не забути дні осінні,

Хоч роки спливають,

Були юні ми і щирі,

Та спогади крають.

Затоптали у багнюку,

Те кохання люди,

Отримали ми науку,

На все життя буде.

Лиш спогади залишила,

Та любов осіння,

Щиро, вірно ми любились,

Я й досі не вільна.

м. Славута,