08.05.2010 15:58

-

4134

11 | 12

 © Тетяна Чорновіл

ВЕЧІР

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Вечiр з неба Сонечко нишком взяв 

I в торбину сивую заховав. 

Внiс у хату, стомлений дуже був,  

Прихиливсь до Мiсяця та й заснув. 

Засвiтила Нiченька зiрочки,  

Шепотiла Вечору казочки. 

В хатi, мабуть, защiпки не було, 

Бо з торбини Сонечко утекло. 

Заспiшило травами у росу,  

Задивилось в озеро на красу, 

Червонiло в купелi чистих плес, 

Покотилось весело до небес. 

Поспи, сивий Вечоре до пори,  

Тоді своє Сонечко знов бери