22.09.2013 19:06
лише 18+
426
    
  6 | 7  
 © Оля Стасюк

Дорога в нікуди

Дорога в нікуди

присвячено Південній Осетії

На війні немає переможців. Є вбиті і переможені.

Цитата

Стояли сірі вулички в облозі.

В густій траві ховався дикий страх.

Ступала тихо матір по дорозі,

Несла кудись дитину на руках.

Ховали десь розбомблені останки,

Лопати полоскали у ріці.

А матір йшла – і об’їжджали танки.

І кров текла в дитини по щоці.

Це вам не українська Катерина –

Синочок старший, і страшніша мить –

Уже зенітки впізнає дитина,

Уже вона від вибухів тремтить.

Було несила думати й кричати,

Пила земля з людей червоний сік.

Ішла на танки по дорозі мати –

І танки разом від’їжджали вбік.

Змішались люди, душі і машини.

Не дай же Бог побачити, коли

Червона кров, що капає з дитини,

Тече струмком любові по землі…

І жити лиш хотілось у ті ранки,

Хоч душі у полон брала імла,

Коли звертали із дороги танки,

Щоб мати із дитиною пройшла.

Дорога в нікуди вогнем горіла,

А матір йшла по спаленій землі.

І кожен впізнавав у ній Марію.

Така була у кожному селі.

А матір йшла. І силуети темні

З небес скидали часточки біди.

І кров свята орошувала землю

Кривавої дороги в нікуди.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.09.2013 11:56  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.

 23.09.2013 10:08  Тетяна Чорновіл => © 

Війна завжди горе для матерів і дітей! І ганьба для тих, хто її розв"язав! Тема важка, Олю! Тобі вдалася!

 23.09.2013 01:29  Наталія Сидорак => © 

Твір дуже сильний і за змістом, і в емоційному плані. У мене мурашки полізли вже майже від початку. Війна - це бізнес. А як ще продавати зброю? І поки ми будемо жити в світі, в котрому гроші і нажива грають "партію першої скрипки" - війна буде завжди...

 22.09.2013 22:53  Наталя Данилюк => © 

Щемно... Дуже важка тема, але така наболіла... Так проникливо Ви її подали - пробирає до кісток...

 22.09.2013 19:52  Тадм 

Олечко, сонечко, аж мурашки по шкірі. написано гарно, але ЧОМУ ця тема?