По різному єдині
з рубрики / циклу «Ліловий світ»
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра - звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.( Л. Костенко)
Присвячую своїй сестричці Корнієнко Поліні.
Так впевненно тримаючи кермо,
З усіх динаміків, щоб через серце й небайдужу.
Ти знаєш, що за гроші можна все,
Але не сон,
І не кохання,
І не душу.
Пройде!..
Не купиш навіть час,
І він не гоїть,
Усміхаючись злим тролем.
Пройде!..
Сховаючись у глибину,
І відізветься найсолодшим болем.
Пройде!..
Не варті навіть гаманця,
Хто за личиною ховав відвертість,
За спиною тримав ножа,
Підкреслюючи свою впертість.
Пройде...
Це як дорога в нікуди,
Мов заблукав,
І сонця геть не видно.
Ти впевненно сідаєш за кермо.
Як холодно.
Я знаю.
Як болить...
Відкинь,
То серед літа було зимно.