Колискова

з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»

Вечір надходить, гомін згасає.

Сонце за обрій сідає.

Тихо в кімнаті ходики ходять,

Зорі зі сном таємниче говорять,

Місяць дріма на хмаринці.

Він розповість найчарівнішу казку

Непосидючій дитинці.

Та спати не хочуть ні ручки, ні ніжки,

Хоча і стомилися дуже.

Засни, моя пташко, засни, моя квітко,

Мій любий, малесенький друже!

В солодкому сні заколишеш тривоги,

Усе, що хвилює дитину.

І дай тобі Бог, щоб всі мрії здійснились,

Загадані в добру годину.

Ще зорі на небі, до ранку далеко,

Не випали чистії роси...

Три ангела біля твоєї колиски

розчісують шовкові коси.

Старанно ховають під теплую ковдру

Біленькі пухкі рученята,

Цілують у ніжні трояндові щічки

Й колиску гойдають завзято...

Заснуло усе... І маленьке дитятко -

Зернятко пшеничного поля.

Нехай зацвіте все життя пишним цвітом

І буде щасливою доля!..

c. Велика Мечетня, 1994 рік