01.10.2013 13:43

для всіх

443

5 | 5

 © Ганна Коназюк

Вперше

з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»

Рученята піднялися в небо...

Ти, мабуть, хотів її впіймати,

Чи за нею думкою майнути.

Шкода, людям Бог не дав літати.

Неповторна мить - узріти вперше...

І сорока буде, мов жар-птиця!

Чорно-біле пір`я, гучний скрекіт -

Ніби звично, а вночі насниться.

Дуже мило і беззубощиро

посміхаєшся старій сороці.

Чорно-білі крила залишили 

білий слід у малюковім оці.

Київ, 2003 рік