02.10.2013 00:50
для всіх
277
    
  12 | 12  
 © Каранда Галина

Осінь

Осінь

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

чомусь при написанні згадалися "звомплені душі" Т. Іваніва

Про що ти плачеш тихо під вікном?

Про що ти шелестиш опалим листям

Й розхристаним калиновим намистом?

Жбурляєш нащо сірим неба дном?


Від крапельок бездушного дощу

Чекаєш що? В безликім хмаровинні

Ти прихисток шукати не повинна…

Заходь погрітись. Я тебе впущу.


Закльовані всі клаптики небес

Фракталами воронячої зграї…

А ми давай тихенько вип’єм чаю

З окрайцями прихованих чудес.


Не плач, не плач ти під моїм вікном…

Хоч  ми з тобою, знаєш, трохи схожі, -

Рахуємо на пальцях дні погожі

Й латаєм душу звомпленим  листком.



Лубни, 21-22.09.2013, ніч, дощ.

Каранда Галина цікавиться

  • Каранда ГалинаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.10.2020 18:13  Каллистрат => © 

Класс! Что это осень всех берёт за душу, ай да пора))) Спасибо!

 04.10.2017 22:58  Ганна Коназюк => © 

Гарно, душевно! Щедра осінь! Так і має бути)

 08.08.2014 19:35  Світлана Рачинська => © 

Зайшла погрітись)) Впустите? ВІТАЮ!!!)

 02.10.2013 16:18  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво!

 02.10.2013 09:26  Ольга Шнуренко 

Сподобалися: крапельки бездушного дощу, розхристане калинове намисто, безлике хмаровиння, закльовані клаптики небес, латаєм душу звомпленим листком, окрайці прихованих чудес . За два роки перебування на різних сайиах такі образи ще не зустрічала...

 02.10.2013 09:16  Тадм 

Ніколи раніше не чула слово "звомплений". Вдячна за нього. Вірш класний.моє чудово

 02.10.2013 01:29  Марієчка Коваль 

З поверненням) Вас ніби вік не було. А мені все ще Н років. Як добре.
Хм, та із натхненням вітаю) Всіх осінь зацікавила. От зараза.
отам, де про окрайці... я більше сприйняла окрайці, але піджареного хліба. якось приземлено, да). але класно, що там про чудеса. а може, і чудеса, і хлібці))))
Гарно.

 01.10.2013 22:47  Деркач Олександр => © 

Класно, сподобалось усе, а особливо закльовані клаптики, окрайці чудес, ну і звичайно звомплений листок...

 01.10.2013 22:43  Ірина Затинейко-Михалевич 

ще раз прочитала, тепер вже без привязки до епіграфу...і вразило латання душі - хай ЛГ не дірявиться і не зношується найсокровенніше. Латати важче, аніж вберігати від дірок.

 01.10.2013 22:38  Ірина Затинейко-Михалевич 

вражає поезія... слова, які нагадують пана Іваніва "хмаровиння" "окрайці", "звомплені" тощо...ех((((

 01.10.2013 22:29  Світлана Рачинська => © 

Писали на другу Причисту. В свято.
Тому душа не раптово шукала і знайшла спосіб зігрітися. І зігріти)
Вірш випромінює тепло. Красиве і ніжне звернення)

 01.10.2013 22:21  Олена Вишневська 

Яке поєднання душі з осінню...
Дуже гарно