Прозорість твоїх осуджень
нічим не різниться
від бульбашок з крану.
В прозорості твоїх суджень
гостра нестача ритміки "блюз".
І сни твої - хлам і безлад
зашиті в сутану,
загорнуті в саван
мусони в савані,
останні
чотири акорди до твору "Союз"
під ритміку "блюз".
Загострення твоїх замислень,
як грип у погоду.
Помилуй, та ж червень!
В затупленні твоїх змислів
віє синхронно вітер нудьги.
Нанизуєш, мов коралі,
щоденник. Ось липень
стонадцятим серпнем
жне вересень в скирти,
а жовтень
наварить солодкої кави-нуги...
Торкнися моєї ноги,
торкнися могО волосся,
вплети стОнчки слів,
що для рим не годяться.
Торкнися повік... "Знайшлося!"...
(Колись теж таке кричав Архімед
у літеплій ванні голий...)
Живемо у казці,
що вчинок - то трясця.
І що то за щастя
(у-у-у, трясця!)?
коли ти осою визбируєш мед,
а платиш за спред?
Калуш, 2011
