Віктор Насипаний В БОКАЛІ КВІТКИ
В бокалі квітки спить кагор душі.
Тобі дарую свого серця трепет ніжний.
У цій троянді я крізь сум дощів
Несу маленьке сонце свята в час вранішній.
В пелюстці кожній - всі мої чуття.
Іду до тебе, мила, щирий, мов на сповідь.
Як небо чистий. Світлий, як дитя.
А серце щастям рве кохання дика повінь.
Всміхнись мені, маленька, з-попід вій.
Змахни сльозу, як срібну зірочку лелітки.
Я твій, кохана. Я навіки твій!
Любові смак терпкий несу в бокалі квітки.
14.10.2013 00:27 Ірина Червінська-Ман... => Віктор Насипаний |
 В бокалі квітки спить кагор душі. - сподобався образ, не зустрічала нічого подібного ))) |
08.10.2013 20:23 Тадм |
 клааснооооо!!!!! |
08.10.2013 16:33 Тетяна Чорновіл => Віктор Насипаний |
 Вірш надзвичайний! Дуже-дуже сподобався! Отой початковий інформаційний рядок мав символізувати картинку троянди? |
08.10.2013 09:40 Деркач Олександр => Віктор Насипаний |
 Гарно, романтичний образ... |
08.10.2013 01:02 Світлана Рачинська => Віктор Насипаний |
 А як гарно) |