14.05.2010 17:17
-
522
    
  - | 1  
 © Василь Лордер

Зустріч з коханням....

Пам`ятаю вперше, зустрів я тебе 

Йшов дощ сірий, і все було сумне 

А ти як квітка, серед зів`ялого поля 

Йшла назустріч, освітлюючи собою все довкола 

Лице ясне, і очі в тебе мов зорі 

І каплі сірого дощу, зробила ти прозорі 

Ти посміхнулась, і вийшло сонце із за хмар 

Мені здалося що весь світ ніби оживав 

Я чув кожен удар свого серця 

А воно як ніколи сильно й швидко б`ється 

А ти все блище і сильніше б`ється серце моє 

Я дивлюсь тобі в лице з якого світлом б є 

Та ти пройшла, сором язливо відвернулась 

І лиш на останок оглядаючись ти обернулась 

Грайливо дивлячись ти посміхнулась 

Але пішла. Я тоді засумував. 

Ту ясну мить ніколи не забував 

Чому не підійшов тоді я до тебе? 

Коли дивився в очі сині як небо 

* * * 

Йшов час. А біль за нею по серцю б`є 

Ось вже хмар нема і дощик не льє 

І вже надію загубив що тебе побачу 

Аж раптом ти.... душа від щастя плаче 

Ти як тоді - гарна та неймовірна 

І хвилини попливли для мене повільно 

Я задивився на тебе як і перший раз 

О Боже як довго йшов час 

Але зараз, я її не пропустив 

Я підійшов... погляд опустив 

А вона дивилась мені ніжно в очі 

Ніби щось сказати дуже хоче 

Але не встигла, я взяв її за руку 

Від її вуст не пролунало і звуку 

І те про що думав, сказав.... 

Пробач..... я тебе.. покохав 



Чернівці, 12:42

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!