Перебравши всі зорі пучками...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Перебравши всі зорі пучками,

Ти шукала, на що б зіпертися,

Заблукавши в Шляху Чумацькому, -

Не знайшла.

Коли похибка – в пів-галактики -

В результат безнадійно вдерлася,

То яка вже різниця, скільки ти

Не дійшла?!

Міліметрами небо міряла,

І богів за людей вважала ти.

То й забула, що треба жертва їм,

Тим богам.

А ти вкрала себе з жертовника,

Між "жаліти" застрягла й "жалити",

Не зіпертися – так хоч впертися:

"Не віддам!"

Лубни, 5-13.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

30.03.2014 12:43 Олександр => ©

Може цей вірш і "бомба", але я, як звичайна людина (не поет і не філософ), нічого не зрозумів. Будь ласка, поясніть мені, для кого написаний цей вірш?

15.10.2013 20:39 Сашко Новік => ©

класно. за перші два ст. взагалі бомба

14.10.2013 20:01 Лідія Яр => ©

ПУчки, вони і в Африці пУчки... Все вірно ....Надзвичайно цікаве поєднання всесвіту, зір з цими пучками...а ще , оте "Не віддам"..то зовсім по нашому...Дуже гаро, Галю...

а я оце тормознувся - а як ще можна оте що на пальцях, я тільки пучки знаю)) блін,я теж до бабусь уже?))))

класно
без слів

Сподобалась форма і зміст! Прочитала спочатку все-таки "пучкАми" )) Сумна поезія...

13.10.2013 18:09 Оля Стасюк

красиво... це з присвятою?

Класно...глибоко - з космосу в "геологію"...останній - вдало



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ