05.05.2014 00:37
18+
331
    
  9 | 9  
 © Мальва Світанкова

Травневі грози. Холодно. Війна?

Травневі грози. Холодно. Війна?

з рубрики / циклу «СКОРБОТНІ СПАЛАХИ ЗЕМЛІ»

Сичить війна -

Зміюка підколодна!

Вологі очі  з відблиском свічі...

Заплющу їх, а та... - повзе кордоном:

Щоб ми гострили сховані мечі,

( тихцем, вночі)

Або вклонились остраху отрути,

Віддавши те, до чого приросли

Серцями і корінням незабутим -

"Голонасінними" ніколи ж не були!

А що коли?

Так холодно...

Мовчать травневі грози,

Лелеки патрулюють на рілі.

Холоднокровні скапують погрози

Із пащі зголоднілої змії.

(А щоб її!...)

Сумує вітер жалібно-мусонний

Розносить вість недобру по хатах:

Що слугам аспіда, не зась - кордони, 

Де мирний люд - мішень.

Від так...

Усе частіше згадуєм Христа.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.05.2014 15:21  © ... => Якобчук Павло 

{#}Приємно, Павле!) Хай буде...

 10.05.2014 20:38  Якобчук Павло => © 

{#}Дуже гарний, мальовничий і щирий вірш. Мальвочко, мені до душі Ваша образність.

 10.05.2014 11:22  Тадм => © 

класно!

 08.05.2014 18:10  Антоніна Грицаюк => © 

Важко читати такий болючий вірш! Чудово!

 05.05.2014 10:02  Ганна Коназюк => © 

Вишукано!!! Красиво, змістовно, зболіло...
"Лелеки патрулюють на ріллі" - чомусь ця картинка змусила серце стиснутись... Гарна поезія... дуже!..

 05.05.2014 09:45  Олена Вишневська => © 

Чудово написано!!!!! Кожне слово влучно пробиває серце....

 05.05.2014 09:18  Світлана Рачинська => © 

Браво! Мальво, вірш дуже і дуже сильний, як на мене, і ти певно здогадуєшся чому?!) Духовні питання на поверхні. Які не можна ігнорувати сьогодні. Вірш супер!

 05.05.2014 01:57  Панін Олександр Мико... => © 

Не сумуйте! Пишіть більше про кохання, квіти, радість життя всупереч усьому, бо це є Ваша сутність і Ваш оберіг від зла.
А змій - він навіть не змій - це упир, що намагається підвестись і трясе землю (як у Гоголя).
Щасти Вам!

 05.05.2014 00:53  Тетяна Белімова => © 

Мальво... Ну що тут можна додати??? Ваш твір болить не менше, ніж наша розорана болем дійсність. Заплющуєш очі і уявляєш, яким воно було, життя, коли ще не було війни (до прикладу, рік назад - у той самий час?)...
Дуже глибокі і правдиві образи! Сильні! Змій - не лише спокусник, а зачинатель світового зла! Він ненависник спокою і миру, його отруйна слина котиться на нас лавиною і змушує нас гострити зброю! Усе це, на жаль, страшна й болюча правда!
Дякую вам за цей твір! Високохудожньо!