25.10.2013 22:06
© Оля Стасюк
Осіннє
з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»
Сонце над нивами,
Хмари над нивами,
Осінь гарнюня така – з переливами!
Зоряна горлиця
Ввечері горнеться,
Вранці не вмиється –
Вітром розвіється….
Місто у битву іде парасолями –
Битись з дощами, із мукою, болями,
Болем земля стугонить, аж хитається –
Віхоли білі на світ цей з’являються!
Місто клекоче, гуде переливами…
Тихо в селі – тільки осінь над нивами…
Осінь замріяна,
Чисто як горлиця,
Вранці – загубиться,
Ввечері – горнеться,
Вдень – диво-тишею мліє даремною,
Ллється опівночі зливою темною,
Тільки у висі, за чорними парами,
Крутяться лебеді зоряні парами,
Крутяться лебеді парами ніжними,
Кличуть із гір білу зиму засніжену…