Дороги жовтневої туман

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

В тумани жовтню стелиться дорога,

Хоч не яснів ще в барвах до пуття,

Удалеч, де щемить пересторога,

Що вже назад не буде вороття.

І день за днем…за кроком крок…за обрій,

Без зайвих сподівань і без плачу

Іде. А в листопаду казці добрій

Вслід рветься листя в шелесті дощу.

Та осінь жаль сльозить в листків палітру

Й, перо змочивши краплями роси,

В рядках дощу під тихий подих вітру

Прощання жовтню пише навскоси.

Візьміть участь в обговоренні

13.12.2020 00:48 Ярек => ©

Фотографічно і атмосферно!!!

28.10.2013 15:49 Тадм

Закінчення - супер!

28.10.2013 08:52 Ольга Шнуренко

Все йде, все минає - кажуть синоптики, що скоро сніг до нас завітає...

27.10.2013 21:33 Антоніна Грицаюк

Час летить на крилах! Жовтень поступиться дорогою листопаду - зима не за горами! Та ваш вірш залишиться промінчиком тих осінніх хороших днів!

27.10.2013 20:28 Тетяна Белімова => ©

Прощання... Гарно так - "В рядках дощу під тихий подих вітру
Прощання жовтню пише навскоси"... Красиве прощання вийшло)))

27.10.2013 20:04 Ірина Затинейко-Михалевич

схвилювало особливо оте сильне "без зайвих хвилювань і без плачу..."

гарно
мені до душі таке прощання)

27.10.2013 17:34 Сон Блакитного Сонця

А там дивись і знов літо.

Дуже класно, заключний прямо супер, в смислі навскоси...там де пише

мені дуже під настрій...