Тадм Хотіння
Кристалізація хотінь
Процес насправді неймовірний:
Що спершу – так, прозора тінь
Надалі – рух, у чомусь спірний…
Вишукуєш якийсь хоч грунт
Для чергової забаганки
Глузд зразу присікає бунт,
Рятуючи від зрушень планку
Тож переконуєш себе:
Ні, не потрібно, от подумай,
Але свердло в душі якесь
Так наполегливо: й не думай!
І мечешся туди-сюди,
Немов це справді допоможе,
Одвічний потяг до мети
Паплюжити не треба. Зможеш?
Харків, 22.11.2013
23.11.2013 23:17 Антоніна Грицаюк |
 Дуже гарно написано! Немов про кожного з нас! |
23.11.2013 18:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Цікаво Ви розкрили тему! Таке обширне поняття отих наших клятих хотінь! :)) Але якби ми не хотіли, то б не жили! )) Слава Хотінню!!! |
22.11.2013 16:09 Тетяна Белімова => © |
 Подобається ваша філософська лірика))) Найбільше припало "кристалізація хотінь" - геніально! як на мене)) |
22.11.2013 16:06 Віктор Насипаний => © |
 Усміхнуло. Особливо перший рядок- думав, що це таке - кристалізація хотінь. Але таки цікаво! )) |
22.11.2013 12:47 Ганна Коназюк |
 Гарно...) |
22.11.2013 12:04 Деркач Олександр => © |
 Класно) |
22.11.2013 11:44 Олена Вишневська |
 Цікава боротьба між бажаннями і здоровим глуздом)) |