зима
Я бачила:вчора Сонце
упало в холодну річку-
хотіло впіймати променем
останню червону рибку...
І Небо - таке стривожене -
не спало усеньку нічку,
варило узвар шипшиновий,
і сотню спалило свічок...
Та Сонцю все рибка марилась,..
І Сонце з тих пір - зажурене.
Воно почало недужати
І худнути - всохлим яблуком...
У сиву ряднинку куталось,
лежало весь день у ліжку,
просило солодких вишеньок
і жовтую літню ляльку
Бо згасли і стали кволими
усі промінці й промінчики -
так пульс рахував стривожено
запрошений Небом лікар...
І хоч у страшнім діагнозі
ЗИМА була - безнадійною,
Священник був іншої думки-
він вірив у воскресіння.
