План захоплення Вашингтону
(уривки)
Життя - це постійний рух, знаєш. Тож - рухатися далі. До всього. До небес і до всіх вершин. До людей і до себе. До світу. До всесвіту. Завжди.
* * *
Обманюючи себе, ти обманюєш і тих, хто навколо – апріорі, автоматично. А вивести на твою дорогу тебе може тільки правда. Правдивість із собою, правдивість із тими, хто із тобою поруч. Колись виведе. Якщо остаточно не загубишся і не згубишся.
* * *
Обміняй ненависть на любов. Образи на прощення. Тугу на посмішки. Безнадію на натхнення. Отруту на ніжність. Викинь нарешті це все – далеко й назавжди – і прокинься іншою.
* * *
Кожний, кожна – на якому б рівні ми не знаходилися – це найчистіший кришталь. І нехай часом він може ховатися за кам`яними мурами, за залізними щитами, за парканом з іронічних посмішок і різких слів – всі ми – то є абсолютне добро, любов та щирість. Всі, без вийнятку.
* * *
Незнаними шляхами ми йдемо до самих себе – і хто зна, що стане тим чарівним вказівником, який проведе нас у правильному напрямку. Та – як не боїшся – варто йти. І пам`ятати, що у світі немає палачів і немає жертв. Що всі ми є – найпрекрасніше найчарівніше сяйво.
І будемо такими. Завжди.
