Революція листопада 2013
з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»
Може, так і не стала дорослою.
Може я чогось не розумію.
Я не хочу стояти осторонь.
Я не хочу топтати мрію.
Я не хочу такого місива,
Щоб у храмах – ховались люди.
Тут не досить вже неба чистого,
І не досить дощу вже буде.
І байдуже на провокації.
І байдуже на ті розгони.
Ми – народ, а не різні фракції,
І у нас є людські закони.
І сьогодні, у день несонячний,
Коли люди ще хочуть жити,
Я говорю протест від соняхів,
Від волошок, від трав і жита!
Ні, воно все не перемелеться,
Буде довго бриніти висями -
Бо ж лелеки до нас не вернуться, -
У те чорне, криваве місиво.
Може, я не була дорослою,
Може, я не збагну ще суті.
Та не хочу стояти осторонь,
Хочу жити і хочу бути.
