Про українців
з рубрики / циклу «Про Україну»
Так, не ревуть воли, як ясла повні
Й мовчить народ, як справедливість є,
Якщо ж ця справедливість тільки зовні
Тоді незгода джерелом вже б’є
Тоді не заспокоїш українця,
Терплячий він до певної межі
Як зачепити гідність – ллється через вінця
Супротив у розбурканій душі
Обурення охоплює країну
Більш не існує просто глядачів
І гнів тоді уже не має спину -
Ні, не прощає люд продажних діячів!