16.12.2013 19:52

18+

219

2 | 2

 © Оля Стасюк

Вітрисько в живоплоті

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Випивала шум дощу по ноті,

Всі вбирала пахощі осінні.

Десь бродив вітрисько в живоплоті –

Байдуже, аби не в теплих сінях.

Наковталась чистого спокою,-

І куди таблеткам тим аптечним!

Дощ крізь серце струменів рікою,

І тому здававсь таким сердечним.

Все по вікнах спало, як побито.

Світла не було – куди те світло!

Я була жива. Й хотіла жити.

Але не хотіла більш летіти.

Хай он дощ літає між будинків,

Це, скажу вам, теж важка робота.

Вижовкла остання материнка.

Десь бродив вітрисько в живоплоті...