- Чому мовчиш? Одна стоїш
у сутiнках й не кажеш
де та свобода. Що шукаєш? Поясни:
Невже людина є на свiтi,
щоб примхи iнших охоплять?
Хто дав тобi це згубне право -
таку ж як ти живу iстоту - мене - свободи позбавлять?
- Якби б ти знав що є свобода,
Що є довiра i любов?
Собою бути - важка праця,
Свободним - доля нелегка.
Щоб квiтцi жити - їй потрiбне солнце,
Жiнки хотять любовi океан,
Ти дай менi повiтрям надишаться,
А решту - я тобi i так вiддам.
Хто я така? Позбавниця свободи?
Де бачиш сенс в своїх словах?
Сенс є лиш у твому полонi,
Все iнше - тiльки но слова.
Нiколи я не дам тобi свободи,
Вона i так завжди у тебе є.
Навчу лиш бачити її навiть в неволi,
коли сумуєш - бо нема мене.