Уява

з рубрики / циклу «Ліловий світ»

Я б хотіла подарувати небо!

Простір голубий і білі хмари.

Хай ті хмари будуть білі коні.

Осідлаю! Хай несуть від болю.

Хай несуть у весну,

Де сади квітують.

Ніжний цвіт конвалій, коханням цілує.

Де зоране поле, зерно тепле прийме.

В ту країну Мрію, де добром все лине.

Несіть білі коні! Та не зупиняйтесь!

Літо на порозі он вінки купальські,

У снопах пшениця і волошки сині,

І погожий вечір розстелиться нині.

А коні все швидше,

Листя золотеє...

Зупиніться трішки, дайте передиху,

Бо в осінню пору, красу маю й втіху.

Щедрі урожаї і лани без краю,

Де в країні Мрії, від щастя співають.

Коні мої коні. вас я уявляю.

Знов несете в зиму, холод відчуваю.

Та дарую небо, простір й білі хмари!

З добром живу в серці й душу живу маю!