22.01.2014 03:41

для всіх

879

2 | 2

 © Антоніна Грицаюк

Дві кумасі

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Вигнала кума горілку,

Аж пече горлянку,

Як же пити таку гірку,

Рано на світанку.

Аж тут суне хтось до хати,

Тремтять руки з ляку,

Давай бутель той ховати,

В скриню з переляку.

Тут кума носом нюшкує,

Хитра, як лисиця,

Добре запах вона чує,

Їй давно не спиться.

– Ну годі, кумцю, вже ховати,

Годі вже трястися,

Час і пробу нам знімати,

Що, ти, схаменися.

– Яку пробу, що верзеш,

Що, тобі, наснилось,

– Годі, кумцю, що плетеш,

Віко не закрилось.

В хаті пили та співали,

Вийшли за ворота,

Одна одну цілували,

Яка там робота.

Кума бутля пригортає,

Мов малу дитину,

А печінка все благає,

Їй немає впину.

м. Славута,