28.01.2014 00:30

для всіх

261

4 | 4

 © Антоніна Грицаюк

Самотня мати

з рубрики / циклу «Про долю»

Сидить у хаті,

Немов прикута,

Самотня мати,

Всіма забута.

Волосся сиве,

Зморщені руки,

В очах минуле,

Які то муки.

Як перст одна,

Журба з’їдає,

Мов не зі зла,

Та нарікає.

Усе для діток,

Усе до хати,

Бог в тому свідок,

Що тут казати.

Та розлетілись,

В краї далекі,

Там приземлились,

Її лелеки.

Вона самотня,

В кублі лишилась,

Немов безодня,

В серце вселилась.

Самотні дні,

Самотні ночі,

Жива в труні,

Лиш плачуть очі.

м. Славута,