29.01.2014 14:15

для всіх

258

3 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Материнський плач

з рубрики / циклу «Про долю»

Не одна вже плаче мати,

З нею Україна,

Звідки сина їй чекати,

Де її дитина.

Що це робиться, о Боже?

За що помирають,

Кому кров та допоможе,

Своїх не кидають.

Їхні гладкі та пихаті,

А чужих лупцюють,

Мов те вороняччя раді,

На м`ясо чатують.

Людська кров їм, мов вода,

Розваги та потіха,

Боже, Матінка Свята,

Вбережи від лиха.

Молюсь слізно та благаю,

Бо я також мати,

Україно, рідний краю,

Скільки ще страждати?

м. Славута,