Тадм Знаєш, більше не буде розмов
Знаєш, більше не буде розмов
У прозрінні свої переваги
Вже не тішишся: сотні відмов -
Це банальна відсутність відваги…
Ще тримаються в пам’яті залишки снів
Грань тонка між учора і завтра
Скільки їх, тих змарнованих днів
Та, напевно, як завжди, не варто…
Знов життєвий крутий поворот
Компромісів не любить небо
Хоч вважаєш – не втерпиш от-от
На вустах запеклося: треба…
31.01.2014 22:13 Антоніна Грицаюк |
 Гарний вірш! Багато залежить від останнього слова треба! В людини десь з`являється сила, терпіння, наснага! |
31.01.2014 18:56 Тетяна Чорновіл => © |
 Сумно! Дуже сподобалось! Без компромісів погано жити... |
31.01.2014 13:50 © ... |
Щиро вдячна за відгуки! |
31.01.2014 00:03 Тетяна Белімова => © |
 Якщо запеклося "треба"... Нічого не поробиш! Треба - то треба))) |
30.01.2014 17:55 Світлана Рачинська => © |
 Чудовий! |
30.01.2014 12:46 Ганна Коназюк |
 Гарно написано! Останні два рядки особливо значущі! |
30.01.2014 12:26 Деркач Олександр => © |
 Не все залежить від розмов-відмов, відваг і переваг))в усьому є логіка Небес, тому нічого недаремно і незмарновано...а вірш Класний) |
30.01.2014 11:55 Олена Вишневська |
 Спонукає до роздумів... Вірш далеко непростий! |