Свиняча мати

з рубрики / циклу «Про долю»

Всі за модою біжать,

Отакий тепер прогрес,

Майже зовсім не їдять,

І в свиней пішов процес.

Хлів, як подіум – це так,

Що тут говорити,

Одурів давно гусак,

Пір’я став крутити.

І кобила не дрімає,

Має, що робити,

Гриву в косу заплітає,

Годі волочити.

А свиня поважна мати,

Зовсім знахабніла,

Дітей стала проганяти,

Фігура згубила.

А ті бігають, вищать,

Їм, то не до моди,

Під хлівом сироти сплять,

За всякої погоди.

Сучка взяла їх пригріла,

Стала їм, як мати,

Як кусали, скавуліла,

Та, що тут казати.

Дала ссати, обігріла,

Ще й пустила в буду,

Сама на очах змарніла,

Тут фігура буде?

Не собаче серце б’ється,

Щиру душу має,

Колись свиня схаменеться,

Про дітей згадає.

м. Славута,