Так легко викрасти ідею
Так легко викрасти ідею,
Коли свою придумать лінь,
Це ніби перейти алею,
І залишити свою тінь.
А потім з сорому згораєш,
Що вже зробив – не повернеш,
Даремно прощення чекаєш,
І слів потрібних не знайдеш.
Цей злочин назавжди з тобою,
Де будиш ти, там буде він,
Його не затулиш горою,
Він відбивається, як дзвін.