28.06.2010 22:39
-
1196 views
    
rating 4 | 8 usr.
 © SASHA ROSSI

SASHA ROSSI © ПРОДОВЖЕННЯ " Вірю в любов або почнемо з початку"2

SASHA ROSSI © ПРОДОВЖЕННЯ « Вірю в любов або почнемо з початку»2

Гарний настрій після прочитання гарантуємо )))

Привіт усім! Хто скучив, хто забув, а хто взагалі не пам`ятає!
Довго не міг заставити себе щось написати.))) І ось вчора випала нагода, одна і з тисячі)
Не судіть строго, пишу в своє задоволення! Знаю одне друзям подобається , впевнений Вас теж лише не байдужим те, що творю. Якщо не захоплення, то принаймні веселу посмішку ця історія у вас викличе! Коментарі можете не писати, просто кому ця історія буде до снаги поставте смайлик :) Цього мені буде достатньо! І на сам кінець, щоб посмакувати всю історію , віднайдіть її початок у моїх нотатках, і аж тоді приймайтесь до читання продовження! Дякую за все на віки Ваш - Sasha Rossi :) ...

На дворі був вечір. Біл йшов звичним йому маршрутом, минаючи високу будівлю, він звернув у сквер. Ще перед заходом в цей зелений острів природи, здаля помітив дівчину, що рухалась йому назустріч. З далеку він не розглядів її обличчя, але помітив, що вона швидко наближалась йому на зустріч... 

- Цікавість моя зашкалювала, але я не наважився першим подивитись їй у очі,тому ховаючи свій погляд, звернув праворуч по Вашингтон Стріт. Минуло ще декілька хвилин і я відчував її швидке дихання за своєю спиною. 

- Агов , куди ти так тікаєш. 

- Ви до мене звертаєтесь – не вірив своїм вухам Біл. 

- Так саме до тебе. Вибач, але на цій вулиці окрім тебе більше нікого не має. 

А в голові відразу рій думок: звідки вона взялась на мою голову? 

- Е й я тут. 

- Я бачу і що ти хочеш від мене? 

- Ну як тобі сказати – промовила вона і засміялась))) 

- Ти вибач що турбую, просто я в такому стані, ну … і… ну мені потрібна чиясь порада. а оскільки я нікого по дорозі крім тебе не зустріла, тому я затримаю тебе – і знову залилась сміхом. 

- А з тобою все гаразд, може щось трапилось чи може зле тобі? Ти курила марихуану. 

- Тю та ну тебе, нічого я не курила … ну трішки, ми з дівчатами були на крутій вечірці і знаєш, я … ну… як тобі це сказати, трішки перебрала 

– сказавши останнє залилась сміхом.))) 

- О навіть так , то чому ти зараз не на вечірці? 

- Хех , ну я поспішаю додому… але … ну блін, мені так соромно… ну як тобі сказати…))) 

- Ну то кажи ? Я взагалі ще маю справи ( відверто кажучи справи Біл не мав,але сприйняв цю дівчину, як не нормальну). 

- Гаразд ну гаразд....я скажу тільки не смійся. Від мене не тхне випивкою??? 

- Та начебто ні . 

- А ти нахились до мене ближче. 

- Ну знаєш, не буду я нахилятись, ще чого захотіла, я не знаю ні тебе, ні твого імені, і поводишся ти дивно. 

- Ну будь-ласочка я дуже, ну дуже прошу тебе, мені важливо знати чи від мене тхне. 

- Чому тобі так важливо це знати? 

- Розумієш, я мешкаю у свого дядька, а він колишній військовослужбовець. Воював у В’єтнамі і все таке інше. Він надзвичайно строгий і може мене зачинити в дома, за те що я вживала алкоголь. 

- Я б на його місці те саме зробив) Ну гаразд, підійди ближче…) 

Дівчина підійшла до Біла. Нахилившись до нього в притул, вона декілька раз хекнула…)))Він не витерпів і сам засміявся.))) 

- І ось за цього ти мене турбувала. Не хвилюйся, майже не чути. Не думаю, що твій дядько буде тебе цілувати, але якщо чесно то ти вживала Revo.) 

- Так саме так! Чесно не чути. 

- Ні не чути, можеш бути спокійною.))) 

- О це класно, яка я рада. Усміхнувшись в надцятий раз вона покружляла довкола. А він стояв і дивився на неї і не розумів, що коїться довкола, чи то світ зійшов з розуму, чи люди змінилися за той час коли він працює. Після такого веселого кружляння вона підбігла до нього. 

- Слухай, вибач я не представилась – я Мел. 

- Дуже приємно я Біл. 

- Мені теж дуже приємно і не зручно перед тобою. А знаєш, що саме цікаве? Я завтра навіть не згадаю як тебе звати… 

- Цікаво чому, маєш проблеми з пам’яттю ??? 

- Та ні, з нею все гаразд, я коли вип’ю то не пам’ятаю що зі мною коїться))) 

- Дивно… Тоді не вживай багато алкоголю, може щось трапитись, а ти не будеш пам’ятати ))). 

- Тоді візьми мій телефон і запиши свій номер, а завтра розбуди мене, тоді я згадаю можливо…. )))і знову Мел засміялась дивлячись на Біла невинними очима. 

- Ось тримай я записав. 

- Кльово правда! 

- Що кльово, вечірка, тепер зустріч з тобою, настрій прекрасний давно я так не веселилась))) 

- Радий за тебе)) А що святкували? 

- День Народження моєї найкращої подруги)). 

- Он як. 

- Слухай. а чому б тобі мене не провести мене до дому, мені так буде спокійніше. 

- Ти знаєш залюбки,я і так вже нікуди не поспішаю. ( Бачите як змінилась моя поведінка, на мене явно було не схоже). 

… Вона взяла Біла за руку і вони попрямували містом. По дорозі до будинку де мешкала Мел, вони говорили на різні теми, і все їм було цікавим та знайомим. Здавалось час завмер, зупинив своє існування, а їх розмова тривала, і тривала. Та дійшовши до пункту призначення все змінилось. Вони ще довго розмовляли під вікном . 

- Біл дякую за приємну прогулянку, за класно поведений час. Ти цікава людина от тільки мені твої шузи не подобаються.))) 

- О навіть так і що мені робити Мел??)) 

- Ні ти вибач, я не втрималась, мені не слід було цього казати я просто всім це кажу, ну мені подобаються чорні, а в тебе вони коричневі))). 

- Гаразд наступного разу вдягну інші))) 

- Невже, то ми ще зустрінемось, це ж кльово. 

- І коли буде цей наступний раз)). 

- Давай я завтра сама тебе на беру, а зараз будемо прощатись, мені вже пора)) 

- Ну тоді бувай, радий зустрічі з тобою Мел. 

- Я теж Біл). 

Біл вже пішов, але Мел наздоганяючи поцілувала його, і нічого не сказавши чкурнула в напрямок до свого будинку… 

- А що Біл.??? 

- я так і стояв ошелешений не знаючи, що зі мною коїться… Дивний вечір, вона…і … цей поцілунок… 



За міській будинок 22.10 РМ.... 27.06.2010 року, 

Публікації: Саша Россі

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.08.2016 12:32  Каранда Галина => © 
 06.07.2010 12:00  Яна 

:)