В пам`ять про небесну сотню
сто слів...
Линули
Рвалися
Мерзли,
Браталися.
Небу
Молилися,
Вогнями
Грілися.
Юні
І літнії,
В правди
Релігії –
До
Справедливості
У
Неможливості…
Ноги
Затерплії,
Серцем
Ще теплії.
Водою,
Злитії,
В лісах
Побитії,
Звіром
Катовані -
“Діти б,
Врятовані”…
Кращої
Доленьки,
Воленьки…
Годі
Знущатися,
По нас
Кататися!
Повні
Невинними
Тюрми
За стінами…
Совість
За гратами…
Борги
Над хатами,
Петлі
Над шиями.
Мертві
Під киями…
Душі
Згвалтовані…
Боги
Чи хто вони?
Ми ж не
Зламаємось…
Міцно
Тримаємось…
З крові
Умиємось,
В смерті
Покаємось…
Страху
Ні крихточки…
У дома ж
Діточки…
Б’ють нас
Гранатами
І автоматами.
Тут,
На Грушевського
Суд
Зустрічатимем…
Зібрались з
Силами –
Здійнялись
З крилами…
25.02.14
