Політичні війни
З сусідкою зав`язали
Хто кого, почує швидше
Новини сесійні.
Що не день - то веселіше,
Щодень стає краще.
Скорше лиш чекали вістей,
Тепер ними «смажем».
Як почуєш нову звістку
Про нові тарифи,
Всмажеш нею враз сусідку,
Щоб сиділа тихо.
А вона тобі, в відмістку
Та про вік пенсійний,
Або податкову вістку -
Вже удар подвійний!
А ти її про кредити
Нові, що набрали,
А вона знов про бандитів,
Що до влади стали.
А ти її про реформу
Шкільної програми,
А вона тобі про чорне,
Що з білого стало.
Та про те як двічі будем
Ми за газ платити,
Щоб якогось олігарха
Знову підіймити.
А ти їй, що скоро будуть
Переміни в владі
І в крісла, як зараз судді,
Гебісти возсядуть.
Будуть знову керувати,
Як і за союзу,
Скажуть що кому писати,
Яких мати друзів,
Яку жінку вибирати,
Як зрікатись предків...
Вона раптом про зарплату,
Ніби по секрету,-
Заморозять через кризу,
Щоб вижити мали:
У людей, отих що знизу -
Щоб лиш не вмирали,
А верхівці - по найвищім,
Так сказать, розряду,
З розрахунком, що ще введуть
Новії посади.
А ту «тищу» з Ощадбанку
Будуть видавати,
Коли ти уже наставивсь
Точно помирати.
Поки ті папери спишуть -
А тебе немає!
От та тисячка у тиші
Когось підлатає!
Ти ще хочеш щось сказати -
Та чуєш новину,
Що від завтра треба спати
Лиш наполовину,
Напівїсти, напівжити
І напіввмирати -
Так рішили шойно ввечір
Наші депутати!
І обоє ми замовкли
І я, і сусідка.
Ото тобі нова влада!
«Здрасть, я ваша тітка!»
