14.03.2014 00:00

для всіх

638

4 | 4

 © Антоніна Грицаюк

Незламний український дух

з рубрики / циклу «Про долю»

Морозить душу кожна звістка,

Мов та хуртовина,

Для Росії ласа кістка,

Наша Україна.

Куди лізуть, чого треба,

В кого запитати?

Не бояться гніву з неба,

Хочуть воювати.

Кістка ласа та цур тому,

В горлі застряне,

Повертайтеся додому,

Усім легше стане.

Україно, моя рідна,

Ми твої всі діти,

Чи ти Західна чи Східна,

Треба в мирі жити.

Так з’єднаймо свої руки,

З Львова і до Криму,

Щоб гордились нами внуки,

Ми за Україну.

Україну калинову,

За її простори,

Не дамо її нікому,

Не діждуть покори.

м. Славута,