29.10.2014 21:51
для всіх
307
    
  3 | 3  
 © Тая

Осінь

Невблаганна осінь тихо йде, біжить, летить. Прохолодним подихом скидає з дерев спогади з пам’ яттю літа.

Образками минулого падають, падають листочки, збігають хвилинами, то сльозою, то усмішкою стеляться на землю.

Вітер кудлатий інколи дмухне з байдужості та розсипле кучугури прожитого. Тоді оглянеться кругом себе дерево журливим віттям, а навколо сонячні, світлі, а бувають тьмяні та чорні листочки. Чого більше? Хіба це не від нас залежить? Кожен сам розфарбовує своє листя…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.10.2014 10:00  Світлана Рачинська => © 

Чудово...

 29.10.2014 22:42  Деркач Олександр => © 

Гарно, сподобалось...лише - спогади з пам`яттю якось тавтологічно сплелися...