29.10.2014 21:51
for all
258 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Тая

Осінь

Невблаганна осінь тихо йде, біжить, летить. Прохолодним подихом скидає з дерев спогади з пам’ яттю літа.

Образками минулого падають, падають листочки, збігають хвилинами, то сльозою, то усмішкою стеляться на землю.

Вітер кудлатий інколи дмухне з байдужості та розсипле кучугури прожитого. Тоді оглянеться кругом себе дерево журливим віттям, а навколо сонячні, світлі, а бувають тьмяні та чорні листочки. Чого більше? Хіба це не від нас залежить? Кожен сам розфарбовує своє листя…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.10.2014 10:00  Світлана Р... => © 

Чудово... 

 29.10.2014 22:42  Деркач Оле... => © 

Гарно, сподобалось...лише - спогади з пам`яттю якось тавтологічно сплелися...