МАТЕРІ
На горбі з поміж дерев виглядає хата,
Там живе моя рідненька, найдобріша мати.
Підіймаюсь на подвір`я – вона вже чекає,
З посмішкою на обличчі дочку зустрічає.
Привітає, поцілує, ніжно приголубить …
Більш ніхто на цьому світі так мене не любить.
Запитає як там справи, здоров`я, робота –
Найщиріша, незамінна мамина турбота.
Нагодує, пожаліє, порадить як бути …
Теплоту цю материнську повік не забути.
На світанку, рано вранці, як сонце вставало,
Вже матуся клопітливо їсти зготувала …
То на ринок, на роботу, то в хаті прибрала …
Так матуся свої роки й на нас змарнувала.
Я зі вдячністю матусі додолу вклонюся,
І навколішках за неї Богу помолюся -
Щоб не знала рідна втоми, щоб біда минала,
Щоб була завжди щаслива і здоров`я мала.
