ЖАЛОБА УКРАЇНИ-МАТЕРІ
Криваві хлопчики в очах,
Жахливі крики у ночах
Забутих тіл у лісосмугах.
І труп, який ще не прочах,
Біля ікон горить свіча
Як пам`ять про чийогось друга.
А вдома батько - не мечем,
Розбитий вмить паралічем,
Одвічна матері жалоба...
І знов під кульовим дощем -
Десятки, сотні під плащем...
І хрестить Україна лоба...
Здається, висохли ковші,
А струни лопнули в душі
В журі за кожним сином.
Скорботно дивиться на світ
Очима тих, хто впав у сніг
За неї, Матір, згинув...
