24.03.2014 12:15
для всіх
197
    
  - | -  
 © Рисюк Оксана Анатоліїівна

Возвратившись с того света

А мы ведь не живем, мы существуем,

Не видя в серых буднях ничего,

И силы темные, над нами торжествуя,

Зовут себя и тянут всех до одного.

 

И вдруг, со смертью встретившись глазами,

Боимся мы не за себя, а за родных,

Лицо, умывши кровью со слезами,

Хватаем за нить жизни ради них.

 

Упавши на колени ног дрожащих,

Ладонями коснувшимся земли,

Отблагодарить желая ангелов щадящих,

Что подарить вторую жизнь смогли!

 

Теперь живем не ради смерти, жизни ради,

И воздух мы вдыхаем глубоко,

Мы учимся ценить любовь и радость,

И каждый новый день, хоть не легко.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.08.2015 10:47  Максимів Галина => © 

Чудовий вірш! Двобій Сета й Озіріса продовжується... В так уже тисячі років. Але ж є торжество життя над смертю. Інакше б не було Бога...