Барикада
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду...
По той бік барикад, за периметром Майдану, сморід від палаючих шин не видавався таким огидним...Було не до того - принюхуватись... І тільки вибігаючи на Михайлівську, гупання власного серця ставало голоснішим від важкого дихання, і вже там, на горі, над Майданом - дуже різко відчувався сморід страху. Саме за межами пекельного, обстріляного Майдану зловив себе вперше на думці, що смерть огидно смердить. І що вона так близько - а йому геть не страшно... Намацує її майже тактильно, ніздрями торкається, але відганяє, як надокучливу муху... Купу роботи ще, не має часу на тривоги - до Михайлівського собору є куди нести (куди там - бігти!!!) ранених на ношах...
Вже вдома...
Він дивився помираючим друзям в очі... Це було вчора. Рвався зарадити... Не дбав про себе... Допомагав, як міг, поспішним медикам...
Розум відмовлявся аналізувати! Душа відмовлялася вірити! Пам`ять, як на зло, не відмовлялася забувати ті погляди... Безперестанку, до кожного менту, прокручувались страшні картини! Але...О! Яке щастя - якесь провалля...І цілими клаптями пережите висмикується в небуття. і десь дівається... І навіть посмішки... Якісь затяжні, аж надокучливо-невчасні, псевдощасливі, псевдопереможні.
На пари ще рано... Батьків послухав "Треба час, щоб оговтатись. Відпочити..." З пересторогою дивною, проте з новим полегшенням, бо нарешті вдома єдиний син - живий вернувся, поплентались по роботах...
І тільки дивний регіт сина так сильно запік батька в грудях вранці...
Вечір...Палаюче подвір`я посеред мирного села, закинутого за сотні кілометрів від фатальної Інститутської...Вдалося! Створений революційний мікросвіт на батьківському подвір`ї за лічені години...Руки за три місяці натреновані.
Усюди шини, лахміття, дошки, сміття: його остання барикада!!! Точнісінько така, як "Львівська брама" коло Жовтневого Палацу... Хіба нижча.
Сусід ще встиг почути вигуки... І навіть чітке "слава...", та врятувати вже не встиг...
Жертовне самоспалення на своїй останній барикаді?!
Київ, 23.03.2014,
