Сидимо, їдемо... — Байка 18+
© Григорій КравцовІсторія одного мотоцикла. Коротенька алегорична розповідь про спільну мандрівку життям.
Історія одного мотоцикла. Коротенька алегорична розповідь про спільну мандрівку життям.
Оминаючи черкаські озера, я направлявся до чергового магазину – четвертого та останнього у місті. Це були особливі крамниці, де продавали музичні інструменти ...
Для дитини найважливіше - материнська любов. А коли мати: "Зозуля"...
Ніколи не гадали, що пекло знаходиться у підвалі церкви? Хоча, де йому ще бути, як не у освячених підземеллях. Раніше у них четвертували, колесували, здира...
Сьогодні мені явився дивний сон. Дивність проявляється в тому, що був він надто реальний…
Крикнуть ей, пока не поздно: - «Постой! Посмотри сюда вниз, здесь грязь и лужи, которые создали такие же, как ты – летящие быстрее всех, наполненные безумс...
Чи Ти, світе, звар`ював юш начисто? Чи мало було ти крови тогди, у тім житю, колим так рано овдовіла, шем і не жила, шем і не натішиласі тим житьом, не с...
У круговерті нинішніх подій, у цій навислій над нами скорботі, небезпеці, окупації, пам`ятаймо про тих, хто повернувся додому живий...Кому потрібна міцна рука д...
За тим першим разом був другий, третій, четвертий… Скільки всього? Навряд чи згадати… От останній вже точно не забути! Ніколи! Як він тоді злякавс...
Я ліг, як всі вони… та не міг ані заснути, ані перестати думати про той лист… Чого так довго? Більше року не писала… І серце її продовжувал...
Можливо, це здасться вам смішним, але перед вами найправдивіший твір, що відображає державно-політичну ситуацію ЦІЄЇ КРАЇНИ. Чим більше у ньому абсурду, тим біл...
- Вбити! - Таким буде ваш ...
Я виконала свій обов’язок. Перед собою – Трістаном – Марком – шляхтою – моєю родиною – усім моїм королівським родом. Може, н...
З дитинства я знала, що буду королевою. Все було залагоджено й вирішено. Я пам’ятаю, як мене – десятилітню дівчинку – підвели до високого імпо...
Дочитав і перечитав ще раз. Бранжьєна стояла поруч – сум і співчуття прочитувалося в її погляді. Сум і співчуття? Це те, чого я вже об’ївся! Чим був...
Он узнал Ее издалека. Она шла не одна. Первые секунды он слабо понимал, что Она «не одна». Ему было достаточно Ее видеть, ощущение радости переполня...
Дядя Боря лежав на лавиці у скверику навпроти метро, і йому було добре. Зрідка з’являлись запізнілі мешканці мікрорайону, швидко вибігали з метро, інстинктив...
Стережіться, щоб ваші бажання, яким б добрими й розумними вони не були, не стали вашими ворогами, як це трапилось зі мною! Я завжди бачила свого Одіссея вел...