Тадм Хочеться дуже...
Хочеться дуже! Які компроміси?
Від сподівань неспокійно і тісно
Хоч би щілиночка… Мріється, звісно
Та замість рішень щільніша завіса….
Пробуєш знову, забувши про втому
Лобом, руками, ногами. Як можеш
Не піддаються? Ось це допоможе!
Й думки немає спинитись самому…
В неба ж своя незбагненна манера:
Ні, не знущається зовсім із тебе
Просто триває усе так, як треба
І не дарма ті зачинені двері…
Харків, 23.04.2014
28.04.2014 22:27 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Цілком підтримую .Хоч у неба свої плани, це не означає, що не треба грюкати у двері! Може небо хоче, щоб лунав грюкіт! |
28.04.2014 10:36 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 сподобалася поезія |
28.04.2014 10:31 Олена Вишневська => © |
 Все вірно, сонечко, дарма нічого не буває, але руки, ноги, лоби все має бути задіяно на шляху до мрії))) |
27.04.2014 22:21 Світлана Рачинська => © |
 Так, на наше хочеться - у неба можуть бути зовсім інші плани!... Класний вірш! |
27.04.2014 18:03 Тетяна Чорновіл => © |
 Нічого, Таню! Ті двері колись мають піддатися! |
27.04.2014 01:25 КАТИНСЬКИЙ ОРЕСТ => © |
 ВІД СПОДІВАНЬ НЕ БУВАЄ ТІСНО --- ХІБА НЕСПОКІЙНО...ФАКТ. |
26.04.2014 23:43 Тетяна Белімова => © |
 У неба свої плани на всіх! Це правда!)) |