18.05.2014 18:39 Деркач Олександр => Тетяна Белімова
по-моєму в "Уліссі" Джеймса Джойса (там багато біологічно-натуралістичних сцен)) Лео Блум відправляючи нужду міркував про сенс життя)))) роман №1 ХХст.
сама вже дискусія в коментарях є доказом того що твір написано недарма) бо трапляються такі твори що наче написано класно, професійно, а ні уму, не серцю) ще раз - з днем народження) хай щастить!
Ось на ці слова я звернула увагу , коли перший раз відкрила сторіночку "Проби Пера"... Ну і по своїй наївності (трапляється таке часто...)) подумала, що ось....мабуть, це те "святе" місце...)))) Звичайно, автори різні, твори різні, жанри різні і таке інше... Можливо, зайду здалеку, та все ж... Чому я ніколи не буду писати еротичної поезії? - Бо там є така межа, за яку заходити зась, а її можна не помітити... ну і ще ряд причин, що суперечать моїм переконанням. Так от щодо межі... вона існує скрізь. І якщо ми цивілізовані люди повинні це розуміти. Особисто моя думка чітка. Даний твір має право на існування в певному колі ( з кумами, сватами за чарчиною, якщо це прийнятно в компанії). А от слово "література" (літературний портал...) для мене святе - і це ні трішки не пафос... так і є. Я прекрасно розумію Тетяну, бо на філологічному факультеті тобі п"ять років розказують про те, що література - це той спадок, який залишиться нашим дітям, онукам і т. д. Я от на секундочку уявила обличчя професора Гуляка, якби він прочитав подібний твір - от це було б смішно, чи плачевно, чи страшно...)) Щодо визначення теми та ідеї твору)), то я їх звикла визначати в літературних творах, знаєте, тих що в книжках...шкільних...)) (просто звикла)))... Коли нам у товаристві розказують анекдот, то ми ж не робимо літературний аналіз - ми його сприймаємо або ні... В даному випадку я цей твір не сприйняла (вибачте, кажу як є). Раніше цю ілюстрацію бачила на сайті "Однокласники", чесно, чуть не "вивернуло"...(це вже не по -літературному)))). Тож, звичайно, читала я твір не в доброму гуморі...
16.05.2014 23:14 Суворий => Тетяна Белімова
Так народжується 99% анекдотів... Ну а учасники подій страждають бідненькі... І нчого смішного для них... Сміються інші...
16.05.2014 22:40 Суворий
Завжди все пізнається в порівнянні. Ви просто не бували на інших літ. сайтах або закрили на це очі, де повна демократія. Там Ваш твір може місяць висіти на ГОЛОВНІЙ сторінці поряд з твором з словом з трьох букв... І всьо, як кажуть в Москві... Колись в такій компанії побачив віршик Тетяни Чорновіл. Спочатку було смішно, а потім звикся. Там було 60 відвідувачів в день, але зате повна свобода дій... Отака байка...
Пані Грицаюк! Звертаюся до вас ще раз. Оскільки ви не відповіли на питання у моєму коментарі, залишаю за собою право висловити думку, що все таки міркування порядності перешкоджають вам вести дискусію з даного питання.
Оскільки всі мовчать і цнотливо відводять очі від ваших творів і картинок, очевидно доведеться мені озвучити те, про що всі й так знають, але в силу різних причин не говорять.
Хочу звернути вашу увагу на те, що у нас ТУТ НЕ ПОРНОГРАФІЧНА СТУДІЯ і ваші деякі двозначні дописи із недвозначними картинками, мені, як автору і читачу, не дають не лише жодного естетичного задоволення, а навпаки викликають огиду і відразу!!!!!!!! Смію вас запевнити, що виражаю зараз думку певної частини нашої невеличкої мистецької громади!
Проба Пера – це серйозний сайт! Його читають люди з-за кордону, між іншим! Читають діти, літні люди, вчителі, які шукають матеріали для різних типів занять. Я думаю, вам слід це враховувати, добираючи тексти і картинки для публікування ТУТ. Бачити в серйозному літературному виданні те, що малюють на парканах і громадських туалетах, не просто неприємно – це знижує рівень нашого загального письменницького посилу ТУТ.
Велике прохання до вас, як до автора і до людини: поводьтеся, будь ласка, коректно! Дуже вас прошу! Ніхто, крім вас, «не дозволяє» собі подібних скабрезностей! Рівняйтеся на товаришів!
Пані Грицаюк! Поясніть, будь ласка, що, власне, ви знайшли кумедного у описаній ситуації???
Ваше своєрідне почуття гумору вражає! Ви шокуєте читачів і дописувачів своїми "потішними" творами! Може, у наш складний час і зважаючи на те, що ми всі вже далеко не в дитячому садочку, не варто витрачати "зусилля" на подібні "опуси"?
До вас велике прохання! Подібні екзерциси приберегти для "більш вишуканої публіки", ми, очевидно, ще "не доросли" до такого душевного стану, аби оцінити ваші "шедеври"!!!