19.05.2014 19:32

для всіх

281

1 | 1

 © Катинський Орест

Перше кохання

з рубрики / циклу «СВОЄ»

Приходять дні, втікають ночі,

А серце любить й зазиває.

Ти знаєш, може, поруч десь

Тебе увесь час хтось чекає... 

  

Закривши талісманом в грудях

Твоє ім`я серцем тримає,

" Я так нудьгуюся...прийди" -

Сльозу у шепоті ковтає:

 

І ти прийдеш, почувши клич,

І будеш ласкою змагати,

І як туман розтанеш вранці,

А хтось буде знову чекати...

І попливуть за днями ночі ---

Любов розлукою роди...

Все шепче хтось... тихенько дуже:

" Я так нудьгую... приходи".

Проходять дні, проходять ночі,

А серце любить і зове...

І знаєш... може поруч знову,

Тебе уже ніхто не жде...

Та серце то любов`ю дихає,

Страдаючи у краплі втрати,

І знову в ночі шепіт чути ---

" Я..хочу...так...тебе...обняти."

PARIS (Resto "Artistes"), 19.05.2014