Натомлений вечір чекає останнє метро
Натомлений вечір чекає останнє метро.
Сьогодні достатньо мандрівок обуреним містом.
Примружені очі вилизують "дальні" авто,
Каштанові пасма із вітром стрибають у твісті,
Сліпим кошеням переслідує стишений крок,
Пораненим птахом висить невагомо у тиші.
Мовчать перехожі, лиш місяць, неначе пророк:
"Назавтра осиплються цвітом розвітрені вишні"
Натомлений вечір дрімає в останнім метро...
Сліди від чобіт засипає пилюкою вітер.
Вона посміхнулась в відчинене навстіж вікно...
Він пише «люблю» пелюстка́ми засніжених літер...
Івано-Франківськ, березень 2014
