Ми кажемо: Неможливо!

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Ми кажемо: «Неможливо!

Оте на заваді й те…

Не вистачить справді сили...»

Ота насінинка квола,

В бетонну занесена твердь,

Не думала, що не зможе

Зросла і розквітла. Тож

Коли потрапляєш у клітку

«немає вже більше сил»

Хай пам’ять відтворить квітку,

Що проросла між брил

Харків, 21.05.2014

Візьміть участь в обговоренні

29.05.2014 19:37 © ...

{#} Вдячна безмежно всім за відгуки!

25.05.2014 10:59 Антоніна Грицаюк => ©

Чудові слова! Не буває нічого не можливо, в кожній життєвій ситуації треба шукати вихід як би це важко не було!

22.05.2014 18:34 Тетяна Чорновіл => ©

Мудрі слова! Чудовий вірш! Як часто нам не вистачає снаги от такої тендітної квіточки...

22.05.2014 00:24 Олена Вишневська => ©

Змістовно! Коли € бажання невгамовне, то і брили не стоятимуть на заваді...

21.05.2014 20:11 Тетяна Белімова => ©

Квітці, що проросла між брил і віршує у Харкові українською!!!

{#}

Хороша ідея! Чудовий вірш!

Класно

Віршик схожий до того, що з ромашкою, яким прониклася більше, та цей теж приємний з надією-згадкою та чудовою фіалкою.))

Такий глибокий сенс! Чудово, Таню. Правда.

Досить цікава порада))) треба буде спробувати)) чудовий вірш!