Зимове прощання (The Winter Parting)
з рубрики / циклу «Зима морозна»
Просто зима. Білий сніг між будинками
З наших озер повернув у пітьму.
Знаєш, а я народилась сніжинкою
Досить багато вже років тому.
Ніч ця – казкова, і повниться фатумом,
Небо – чарівне, як зоряний край.
Ти маєш знати, що я відлітатиму.
Можеш сказати мені «прощавай»…
Я буду жити у темному космосі,
Вільна завжди і одвічно сама.
В цих помилках ми не стали дорослими –
От і вернулась до мене зима.
Страшно літати? Та ні, як здавалося.
Я обіцяю тобі зберегти
Подих твій теплий, і, щоб там не сталося,
Ніжні такі поцілунки твої.
- Ну а із серцем що було, скажи мені?
Ніби нічого. Ти просто згубив
В темній пітьмі цій, страшній, нерозвіданій,
В сірих снігах, павутину слідів.
Це, мабуть, доля брела між будинками…
Мушу летіти – туди, до зірок.
Просто це я народилась сніжинкою,
Дивом чарівним зимових казок.
***
It is winter, ice and snow,
Winter flew from our lake.
Many – many years ago
I were born a snowflake.
And this night is Night of Tale,
It`s a wonder in the sky!
You must know: I fly away.
Now you can say “goodbye”.
I will live in that dark space
And be always-always free.
You have made just some mistakes
And this winter came to me.
Is it dreadfully – to fly?
As I know, not in the least.
I will always keep in mind
Your breathing and your kiss.
- And what happened with this heart?
- Nothing very much, I guess.
You just lost all of my treats
In the cold and awful mess.
It is simply such a fate, -
Sorry, I must fly away.
I am only snowflake
From the Winter Fairy Tale.