28.05.2014 23:08

для всіх

299

10 | 10

 © Тетяна Чорновіл

"Ополченці"

Найманці пройдисвіта

За гріш вбивати кожен «підрядився», 

Хто там де жив, а хто в чужі краї.

Пройдисвіт, що найняв їх, відхрестився, 

Сказавши офіційно – «Не мої»!

Під масками ховають соромливо

Чи морди лиць, чи вишкіри звірів, 

Хоч зрешетити на смертельне мливо

З них кожен здатен, де б кого не стрів.

Дарують дірку, наврочивши бублик, 

Щоб знали смак сусідських нагород.

Мовчить заручник зляпаних «республік» –

Задурений, наляканий народ.

А що народ? Давно під страхом зброї

З дурної знахабнілої руки

Збагнув, що «ополченці» – не герої, 

А найняті пройдисвітом стрілки.

І хоч усіх їх народила мати, 

За тілом в морг нема кому прийти.

Пройдисвіт! Стільки доль зумів зламати!

Пропащі душі. Господи, прости…