Притча про людину
Коли закінчив Бог ліпить людину з глини
І з задоволенням роботу оцінив,
Шматочок залишивсь: "Куди ж його подіти?"
У роздумі він руку зупинив.
Зліпи ще щастя - в Бога попросила
Задумався на ті слова Отець
І вклав їй в руку той шматочок глини
"Ліпи сама" - так мовив їй творець.
З тих пір самі ми своє щастя ліпим
Це діло навіть зовсім не просте
Трудись сьогодні вміло і охоче,
Щоб завтра зійшло сонце золоте.