02.06.2014 22:42
для всіх
286
    
  2 | 2  
 © Коруняк Жанна Борисовна

Притча про людину

Коли закінчив Бог ліпить людину з глини

І з задоволенням роботу оцінив, 

Шматочок залишивсь: "Куди ж його подіти?"

У роздумі він руку зупинив.


Зліпи ще щастя - в Бога попросила

Задумався на ті слова Отець

І вклав їй в руку той шматочок глини

"Ліпи сама" - так мовив їй творець.


З тих пір самі ми своє щастя ліпим

Це діло навіть зовсім не просте

Трудись сьогодні вміло і охоче, 

Щоб завтра зійшло сонце золоте.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.05.2018 17:52  Лора Вчерашнюк => © 

Чудово! Дякую за такий неочікуваний розворот сюжету)))) Дійсно, красиво як - а ліпи-но сам!!!!!!

 08.06.2014 18:33  Антоніна Грицаюк => © 

Просто чудово! Дійсно так ми самі творці своїє долі і щастя! Чудового вам дня і гарного настрою! 

{#}

 04.06.2014 12:39  © ... => Тетяна Белімова 

Пані Белімова, вік живи-вік учись. Повчання Ваші безцінні.

 03.06.2014 09:19  Тетяна Белімова => © 

Пані Коруняк, хочу звернути вашу увагу на наступні помилки вашого твору:
1. лудину
2. ваять - русизм (ви ж суржиком у житті не послуговуєтеся? не пристало і в художніх творах)
3. полпросила.